Найгарячіші новини відеоігрової індустрії за 30 вересня – 8 жовтня

Кристоф Ґан – це режисер фільму по Silent Hill, який побачив світ іще в далекому 2006-у році. Хто б міг подумати, що через більш ніж 16 років саме ця людина повідомить фанатам про те, що Konami планують відродити франшизу Silent Hill.

На ResetEra з’явився тред із перекладом інтерв’ю Ґана, де той каже, що працює з Silent Team, і напевно знає, що Konami працює не над одною, а одразу над декількома іграми у франшизі Silent Hill. При тому що нещодавні зливи стосувалися лише однієї гри, чутки також ширилися про рімейк другого Сайлент Хіллу. Ґан каже, що над цією франшизою працюють всі ті самі люди, що працювали над минулими частинами – однак у їхньому списку, відмітив він, немає Хідео Коджіми. Враховуючи те, що окрім невипущенної Silent Hills він не засвітився в розробці жодної частина цієї серії, це не має стати проблемою для Silent Team.

Konami поступово повертається, і є дуже багато сподівань, що в неї це вийде. Принаймні, її перші поступові кроки в цьому напрямі, націлені на менш відомі франшизи видавця, були добре сприйняті: GetsuFumaDen: Undying Moon доречно надихнувся Dead Cells-ом і отримав задовільні оцінки, а ремастери Suikoden давно очікувалися поціновувачами цієї серії.

Натомість, сподівання на CD Projekt Red поки що не повернулися. Крім того, що студія не планує випускати більше одного DLC для Cyberpunk 2077, вони вирішили змінити фінансову стратегію. Замість того щоби довго розробляти одну неймовірно-дорогу гру, яка врешті-решт вийде недоробленою, підпсує репутацію розробників і ледве-окупиться, вони довго розроблятимуть кілька менш дорогих ігор, які врешті-решт вийдуть недоробленими, підпсують репутацію розробників, але в сумі мають краще окупитися.

Звісно, це все жарти, й ми поки що не можемо судити про якість ігор, що ще не вийшли. Але зважаючи на їхню кількість і якість їхніх анонсів, певні висновки зробити можна. Кожен презентований тайтл був показаний у вигляді логотипу старої гри та дописаному на смартфоні Сяомі тексті з кодовою назвою нового проєкта. Так, було заявлено про Polaris (четверту частину Відмака), Sirius (мультиплеєрний спін-офф Відьмака), Canis Majoris (іще один спін-офф Відьмака із відкритим світом), Orion (сіквел до Кіберпанку), Hadar (перша частина в оригінальній франшизі від CDPR), а крім них студія підтвердила розробку Відьмака 5 і 6.

Виникає питання: навіщо ділитися усіма своїми проєктами, якщо до жодної з них поки що не намальований навіть базовий арт? Відповідь проста: інвестори. Якщо не завірити їх, що студія відмовилася від старої стратегії “одної дорогої та якісної гри”, і натомість вирішила перейти на стратегію “конвеєр” то є вірогідність, що хоч якась із майбутніх ігор вистрілить, і тож інвестувати в цю студію є сенс. І ні, “магія польської студії” тут більше не витягуватиме – адже CDPR змінили свій робочий склад настільки, що й польськими вважатися більше не можуть.

Overwatch 2 нарешті вийшов. Після всіх драм із фрі-ту-плейністю, персонажами яких треба відкривати, а також закриття серверів Overwatch 1 до початку тестування другої частини, можна зробити висновки. Не тільки про Blizzard (з ними якраз усе було зрозуміло). Якщо комусь потрібні були ще докази, що мейнстримна відеоігрова преса є якщо не продажною, то принаймні ручною, OW2 став чудовим тому прикладом.

81 бал на Metacritic, хвалебні відгуки й намагання виправдати як нову модель монетизації, так і той факт, що лиш велике оновлення, презентоване гравцям як сіквел. Натомість користувацький бал на момент написання статті становить 1,3 з 10. Обговорення на Реддіті показує реальну картину, яку не освітлює більшість відеоігрових ЗМІ: замість цінника в $40-$60, усього геймплейного контенту й системи лутбоксів для скінів (так, не найкраща система, але така що принаймні була налаштована на користь гравця), цінник у $0, потреба відкривати новий геймплейний контент у боєвій перепустці (яка замінила собою лутбокси, і на цей раз налаштована проти безкоштовного гравця), а косметичні предмети можуть коштувати під $20 і вимагати більше ніж півроку грінду!

І це навіть якщо не торкатися радикальних змін у балансі й геймдизайні загалом, до яких теж є претензії, але вони принаймні суб’єктивні. Не суб’єктивним лишається хіба що те, що оригінальний OW закрили, приватний сервер поки що не розроблений, і цілком вірогідно, що через кілька років ми побачимо платний Overwatch Classic, який доведеться купляти і тим, хто колись вже витратив свої кровні на цей геройський шутер.