Чорний день для світу емуляції: yuzu капітулювали перед Nintendo

Мусимо визнати, що ми помилялися, коли вперше висвітлювали судовий позов Nintendo до творців емуляторів yuzu та Citra. Нагадаємо, він був щодо того, що їхній емулятор Nintendo Switch “обходить системи шифрування консолі”. Проте помилялися не в тому, що Nintendo мають у своїх тезах будь-яку рацію – ми все ще вважаємо, що емулятор, який змушує користувачів володіти прошитою консоллю й дампити з неї файли, має бути абсолютно легальним і морально-прийнятним. Ми були неправі в тому, що очікували, що творці yuzu наймуть адвокатів і будуть пручатися: без будь-якого бою, ті погодилися виплатити Nintendo $2,400,000 у компенсаціях, припинити розробку емулятора, зробити його та початковий код від нього недоступним для завантаження, а також викласти на свій офіційний веб-сайт принизливе повідомлення, де буцімто визнають, що їхній емулятор дозволяє “обійти технологічні заходи захисту Nintendo”, а вони самі – доклалися до піратської сцени. Емулятор 3DS під назвою Citra спіткала така сама доля.

І ми не можемо звинувачувати за це рішення розробників yuzu. Навіть не тому, що боротьба з Nintendo в суді обійшлася б їм дорожче, ніж досягнення з компанієй домовленостей, а перемога була далеко не гарантованою (бо в судах частіше перемагає кращий адвокат, а не той, хто правий). Справа в тім, що, якби вони програли в американському суді, то це задало б надзвичайно-небезпечний прецедент для всієї сцени емуляторів та відеоігрової презервації. Адже головний аргумент Nintendo був у тому, що, якщо для роботи емулятору необхідно самостійно дістати пропрієтарний код виробників консолі, й це можна зробити тільки обійшовши її засоби захисту (тобто взламавши консоль) – подібний емулятор не є легальним. А значить, по-перше, що нелегальними є й будь-які інші емулятори, яким потрібен, наприклад, пропрієтарний bios-файл, що не викладається у вільному доступі самою компанією-виробником – зокрема, PCSX2, найбільший і найкращий емулятор другої PlayStation. По-друге, це значило б, що будь-яка модифікація консолі на рівні софту є нелегальною, й це вже ставить під велике питання наскільки володар Світча насправді володіє Світчем як пристроєм.

Тож цей крок yuzu, хоч і вкрай неприємний, але був скоріше мудрим і жертовним, щоби не підставляти під удар інших розробників емуляторів. Тим паче що неможливо видалити з інтернету те, що вже один раз туди потрапило: yuzu прямо зараз стоїть на комп’ютері автора тексту й чудово працює; платні версії емулятору рано чи пізно викладуть на сторонні сайти; досі існує ryujinx і його активно розробляють – не кажучи вже про те, що на місці yuzu неоднімнно з’являться три інші емулятори та форки оригінального проєкту. Останні з’являються вже й використовують найновіший початковий код емулятору.

І все одно капітуляція розробників не свідчить про те, що Nintendo тут праві. Коли Tears of the Kingdom була злита, yuzu моментально заборонили обговорення того, як гра йде на їхньому емуляторі, щоби не потрапляти під удар (як бачите, це їх не врятувало); ryujinx же тоді прийняли позицію ігнорування цього витоку. Всі оптимізації емуляторів під TotK, який тоді ще офіційно не вийшов, робилися сторонніми моддерами, й це явно було за межами контролю розробників емуляторів. Це, вочевидь, не було помилкою Nintendo – вони подавали позов до суду з усвідомленням усього вище написаного. Найчастіше припущення щодо того, чому компанія атакувала саме yuzu, полягає в тому, що емулятор мав великий патреон, у якому по суті продавали нові версії свого емулятору й у найкращі роки заробляли $30,000 на місяць. Але, по-перше, ryujinx теж має патреон, хоч у ньому й менше грошей і не обіцяний ранній доступ до нових версій емулятору. А по-друге, в Nintendo тут усе ще не має ніякого ґрунту: yuzu не використовує пропрієтарний код великої Н, крапка.

Скоріше, команді юристів Nintendo вище керівництво (також відомі як діди) поставили задачу: побороти піратство ігор на Світчі раз і назавжди, а також покарати тих, хто зливає їхні ігри. Проте задача ця складна, піратів багато й ідентифікувати їх непросто, та й зливати ігри може багато хто. А от розробники емуляторів працюють відкрито, й відслідкувати по надходженню грошей з патреону їхнє місцезнаходження легко. Тож команді yuzu надіслали страшний лист, юристи yuzu порадили не воювати й піти на умови компанії, а юристи Nintendo відчиталися перед дідами про тотальний розгром й остаточну перемогу над піратством! А в правдивості цих заяв діди вже розбиратися не будуть. І, скоріше за все, коли виявиться, що ігри все ще зливають за місяць до релізу, Nintendo подасть у суд удруге, вже на ryujinx, і так це може тривати нескінченно – адже нові емулятори з’являтимуться постійно. А там, якщо їм вдасться встановити прецедент, вони можуть взятися й за інші емулятори – зокрема, Dolphin, який вже давно був під прицілом компанії, й який, схоже, містить у собі криптографічні ключі від GameCube та Wii, що точно не є власністю команди Dolphin. Результат такого судового процесу передбачити буде неможливо – нам лишається тільки чекати й дивитися.

Значно більше, однак, ніж дії Nintendo чи рішення команди yuzu, дивує й обурює реакція багатьох геймерів на заході. Почитайте коментарі під новиною від IGN, і ви зрозумієте, що для чималої кількості людей емуляція – це виключно піратство та ігрова презервація, і якщо консоль актуальна – то про ігрову презервацію не може бути й мови (так, особливо коли мова про Nintendo, які випускають ігри, що доступні лімітований час). Люди навіть не припускають, що емулятори можуть давати кращий досвід від ігор, ніж на оригінальній консолі, й що для володарів потужного ПК yuzu та ryujinx вже його давно давали. Адже Nintendo Switch за залізом є, по суті, телефоном для геймерів 2017-го року випуску, й тільки з потужним ПК-залізом можна пограти в ту-таки Tears of the Kingdom у 4K 60FPS. Користь емуляторів складно переоцінити й боротьба з ними – це якраз і є тим, що “пригнічує інновації“.